Звернення Дніпровського апеляційного суду до сайту “Дніпроград” з проханням не маніпулювати інформацією, не вводити в оману громадськість твердженнями викладеною у матеріалах сайту

Звернення Дніпровського апеляційного суду до сайту “Дніпроград” з проханням не маніпулювати інформацією, не вводити в оману громадськість твердженнями викладеною у матеріалах сайту “Охоронці апеляційного суду не пускали ЗМІ на відкрите судове засідання” та "Після розголосу в медіа охорона Дніпровського апеляційного суду стала толерантнішою до преси"

1. Щодо тверджень “... низці мас-медіа було свавільно відмовлено у пропуску на засідання. ... низка представників ЗМІ намагалась потрапити на вищевказане судове засідання. Проте в охоронців апеляційного суду була інша думка на цей рахунок: вони свавільно перешкоджали журналістам, не пускаючи їх до судової зали. До них приєдналась прес-секретар суду, яка запропонувала журналістам почекати, поки суддя ухвалить рішення про допуск ЗМІ на засідання. Врешті-решт, журналісти викликали правоохоронців та залишили заяву про вчинення злочину слідчій Шевченківського райвідділу. Слід зазначити, що журналістів таки пустили на засідання. Це вартувало їм 40 хвилин очікування та виклик поліції. “

На розгляді Дніпровського апеляційного суду перебувають матеріали досудового розслідування в рамках апеляційних скарг на рішення слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська про відмову у скасуванні повідомлення про підозру одному з громадян та рішення слідчого судді про відмову у задоволенні скарги про закриття кримінального провадження.

Відповідно до статті 222 КПК України, відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.

Відповідно до частини 6 статті 27 КПК України, проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, а також проведення звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури допускаються на підставі ухвали суду, що приймається з урахуванням думки сторін та можливості проведення таких дій без шкоди для судового розгляду.

Напередодні засідання до суду надійшла заява від позаштатного кореспондента “Точка зору Дніпро” Хомяк Л.Ф у якій представник ЗМІ просить про надання дозволу на відеозйомку у тому числі із застосуванням стаціонарної апаратури та проведення трансляції в мережі Інтернет в залі судового засідання під час розгляду кримінального провадження.

Тобто, журналісти могли бути присутніми у судовому засідання у ході якого розглядаються відомості досудового розслідування, які можна розголошувати ЛИШЕ після того, коли у встановленому законом порядку буде винесено ухвалу, про надання дозволу проводити зйомку судового процесу стаціонарною апаратурою.

Тому представникам ЗМІ було запропоновано зачекати у приміщенні суду, а коли суддя винесе ухвалу про їх допуск, безперешкодно потрапити до залу судового засідання.

У той же час журналісти поводили себе у суді досить нахабно та галасливо, не реагували на прохання охорони не порушувати громадський спокій у публічному місці, а прес-секретаря — зачекати допоки суд ухвалить рішення щодо їх пропуску у судове засідання, створили тисняву та унеможливлювали вільний вхід та вихід у приміщення суду для інших відвідувачів.

2. Щодо твердження “Хоча не зрозуміло, яке саме рішення будь-якого судді може бути вищим за положення Конституції України та Закону України "Про інформацію"

Відповідно до ст. 25 Закону України “Про інформацію” під час виконання професійних обов'язків журналіст має право здійснювати письмові, аудіо- та відеозаписи із застосуванням необхідних технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом.

У даних ситуаціях вийнятком є приписи статті 222 КПК та частини 6 статті 27 КПК України.

Відповідно до частини 4 статті 11 Закону України “Про судоустрій та статус суддів” особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених законом. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду.

Вкотре зазначаємо, що відповідно до частини 6 статті 27 КПК України, проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, а також проведення звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури допускаються на підставі ухвали суду,

3. Щодо твердження “Після нещодавнього випадку в апеляційному суді Дніпра, коли журналістів не пускали на судове засідання через неправомірне рішення голови суду,  судова охорона згадала про Закони України та почала безперешкодно пускати представників ЗМІ на судові засідання.  Втім, зробили вони це тільки після заяви про злочин до правоохоронців та медійного розголосу від журналістів"

На підставі рішення загальних зборів суддів Дніпровського апеляційного суду від 18.03.2020 року, відповідно до постанови Кабміну від 11 березня 2020 року №211 “Про запобігання поширенню на території України COVID-19”, керуючись рекомендаціями Ради суддів України встановлено особливий режим роботи Дніпровського апеляційного суду.  

Зокрема:

- заборонено допуск у судові засідання осіб, які не є учасниками судових засідань. До приміщення суду допускаються учасники судового процесу за пред`явленням судової повістки, або СМС-повідомлення при виклик на поточну дату; у разі відсутності відповідного повідомлення, вхід можливий з дозволу судового розпорядника.

У той же час під час роботи зі ЗМІ пропонуються альтернативні методи співпраці: інформаційні запити, робота з Єдиним реєстром судових рішень, онлайн трансляція судових засідань тощо. У випадках, коли є обмеження встановлені законом у тому числі і для перебування представників ЗМІ у судових засіданнях засоби масової інформації перебуваючи у приміщенні суду можуть вільно отримувати інформацію від сторін по справі, захисників, прокурорів, а у разі винесення ухвали про їх допуск у судове засідання — перебувати у залі судового засідання та виконувати своє редакційне завдання.

У даних судових засіданнях час розгляду відомостей досудового розслідування журналісти мали змогу бути присутніми оскільки відповідно до статей 27 та 222 КПК України судом вже була винесена ухвала про допуск ЗМІ. 

Зазначаємо, що реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб (стаття 5 Закону України "Про інформацію"). За приписами статті 7 цього Закону право на інформацію охороняється законом. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.

Звертаємось до журналістів інтернет-видання “Дніпроград” з проханням не спотворювати факти, не маніпулювати громадською свідомістю та не порушувати статті Кодексу етики українського журналіста, в який зокрема йдеться про те , що повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення. Журналіст зобов’язаний зробити все можливе для виправлення будь-якої поширеної інформації, якщо виявилося, що вона не відповідає дійсності.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.