15 років позбавлення волі за зухвале навмисне спалення живої людини

Дніпровський апеляційний суд залишив без змін вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська (суд першої інстанції) від 27 червня 2019 року, яким місцевого мешканця м. Дніпро визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121 (умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене групою осіб) та п.п. 4, 9 ч. 2 ст. 115 КК України (умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю (шляхом спалення потерпілого у вогні), з метою приховати інший злочин).

У ході досудового розслідування встановлено, що на початку березня 2017 року обвинувачений, разом з іншим громадянином та їх спільним знайомим розпивали спиртні напої. Під час зустрічі між чоловіками виник словесний конфлікт, у ході якого між обвинуваченим та його товаришем виник спільний злочинний умисел щодо спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому. Під час сутички кожен з чоловіків наніс не менше п`яти ударів кулаками в обличчя потерпілому, від яких він втратив рівновагу та присів від гострого болю. Потім зловмисники перетягли чоловіка до сміттєвої ями, кинули на землю та по черзі продовжили наносити йому численні удари ногами в тулуб та голову. Від чого потерпілий втратив свідомість, але подавав ознаки життя.

Далі обвинувачений, розуміючи, що може бути притягнений до відповідальності за такий злочин самостійно вирішив позбавити життя потерпілого. Аби приховати свій злочин чоловік назбирав сухих гілок та дерев`яних дошок, обклав ними потерпілого та підпалив його куртку. В результаті тривалої дії вогню та високої температури чоловік отримав понад 90% обвуглення тіла від чого й помер на місці.

Вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду обвинуваченого визнано винним у скоєнні кримінальних правопорушень та призначено покарання у вигляді 15 років позбавлення волі.

Не погодившись з таким рішення суду першої інстанції захисник обвинуваченого подала апеляційну скаргу. У ній просила вирок суду скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. На думку апелянта, в обвинуваченого не було жодного мотиву для скоєння злочину, а присутні з його боку свідки в судовому засіданні підтвердили, що він добре ставився до потерпілого, надав йому притулок, забезпечував житлом та їжею, піклувався про нього.

Проте у свідченнях іншого громадянина, який перебував у той час разом з обвинуваченим та наносив тілесні ушкодження, повністю підтверджено причетність “товариша по чарці” до побиття та спалення потерпілого. Засвідчено це також і низкою протоколів слідчих експериментів, висновками судово-медичних та судово-психіатричних експертиз, показаннями свідків тощо.

Заслухавши доводи всіх сторін по справі, сторін захисту та обвинувачення, колегія судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду залишила апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника без задоволення, а вирок суду першої інстанції, як законний, - без змін.